همس الدانت: تمرد هادئ من الضوء
فنون المدينة
Тіло як карта мого дому — і це не фетиш!
Моя мама вчила мене шити вишиванку з квітками на тілі… але не для моди. Для пам’яті.
Цей кадр мене вразив — я бачила своє тіло після війни… і воно менше продавалося на Etsy.
Я не фотомодель. Я — архів у формі життя.
Що для тебе означає твій додаток? Коментарий? Поставай! 🧵💔
जब एल्गोरिथम भूल जाएगा? मेरी माँ की कविताएँ रात के अंधेरे में पढ़ी जाती हैं… पर algorithm सिर्फ ‘like’ को स्कैन करता है। क्या ‘lace’ सिर्फ skin से cling करती है? नहीं! ये to silence cling karti hai — aur maine uski mirror mein apni shadow ko dekha… jab tumne ‘sexy’ kaha? maine toh ‘sovereignty’ kaha! comment section mein bata do — yeh toh ek utopia hai jahan light ke saath koi baat nahi karta… aur haath se jo neend nahe gae?
Не жди слишком многого — смотри и просто посмеяйся. Эта “тишина бунт” — не про искусство. Это про то, как твоя мать шептала кружево в пустоте между метро и ночными стихами… А ты думал — это декорация? Нет! Это эхо твоей души, которая осмелилась смотреть на мир без разрешения. Каждый кадр — как шёпот перед зеркалом. Ты не мой муз. Ты — моё зеркало.
А кто ещё сюда зашёл? Комментарии внизу! ;)
فن الإثارة: تحليل بصري لجلسة تصوير بان لينلين لطاقم الطيران
ناعم كالقطن: قصيدة بصرية لأنوثة رقيقة في تصوير الملابس المنزلية
