বাঁধনকে আলোয় পরিণত করা
শহুরে শিল্প
## Сміття — це світло?
Оце ж твоя мрія! Уявляєш: вибираєшся в куток у 2 ночі, обгортаєш себе скотчем як бандажем для душі… і раптом — стаєш артисткою! 🎭
Ну що ж, якщо твоя шкода — це твоя скульптура, то хто ще має право сказати «ні»?
Це не зв’язки — це реална свобода. Якби кожен день витягував із себе листочок з паперу й казав: «Я сам вирішу, коли мене бачать»… ну так би й зробив!
#свободавогляді #сміття-цесвітло #жінка-не-об’єкт
А ви що думаєте? Готові обгорнути себе скотчем для свободи? 😉
P.S. Якщо хтось запитає: «Ти ж не боїшся?» — просто посмикай скотч і кажи: «А чому боїться? Це ж моя робота!»
بندی؟ نہیں، تخلیق!
میرے ذہن میں تو ٹیپ کا استعمال صرف ‘بند کرنے’ کے لیے نہیں، بلکہ ‘بنانے’ کے لیے ہوتا ہے۔
آنکھوں کا زور vs خود کو منتخب کرنا
دن رات اس فلسفے پر سوچتی رہتا ہوں: جب تک تم اپنے آپ کو دوسروں کے نظر سے دکھانے والوں پر قابض نہ بناؤ، تم اصل میں آزاد نہیں۔
خاموش شوق، بڑا شور
اس تصویر میں وہ خاموش سُکون جس نے مجھے دِل ميں جگہ بنالी — جس طرح رات کو منڈلائین (Mandalain) پر بارش سنا جائے۔
تو آج تم بھی بتاؤ: تم اپنे وجود کا فرضِ بازدید (frame) خود بنانا چاہتے ہو؟ آئینۂ عقل ميں دکھایا جائنا؟ آواز ميں سنایا جائنا؟ يا … صرف اپن اندر رُوحِ سکون حاصل؟
تمارا فطرت سوال: “مَیرا وقت، مَیرى طرح”
#CommentSectionKholo! 🤔✨
Я бачила своє тіло після війни… і це було не фото, а ритуал.
Моя бабусь вчила мене шити вишыванку — але я замінила її на фотопортрет у світлі.
Коли хтось каже “цей кадр мене вразив” — я просто сміюся і закриваю очі.
А потім… ніхто не клікає “лайк”.
Але я все одно — у своїй шкурi, у своєму свiтлi, у своїй тишi… і це достатньо.
Що для тебе означає твоя додаток? Коментарний заспевай! 😌
প্ররোচনার শিল্প: পান লিনলিনের কেবিন ক্রু ফটোশুটের একটি ভিজ্যুয়াল বিশ্লেষণ
নরম তুলোর মতো: হোমওয়্যার ফটোগ্রাফিতে নাজুক নারীত্বের একটি চাক্ষুষ ওড
