Blick dekonstruieren: Fotografie zwischen Kunst und Objektivierung
Urbane Kunst
Фото як Троянський кінь
Юй Сіньянь зробила фотосесію, яка викликає більше питань, ніж лайків. Чи це мистецтво, чи просто алгоритм краси?
Синтетична естетика
Сьогодні “краса” - це Component A (генетика) + Component B (нейлон). А де ж Component C - наша свідомість?
Пропозиція: Може, наступного разу додамо інструкцію “як не стати частиною IKEA-меблів бажання”? 😄 Що думаєте?
Фотографія: Де Межа?
Юй Сіньянь зробила своїми ногами більше, ніж я за весь свій художній стаж! Її фотосесія 2018 року – це справжній шедевр двозначності: офісний look, панчохи, що “розпалюють”, і ціла наука про те, як світло грає на синтетиці.
Техніка vs Етика: Моя камера PhaseOne теж по-різному бурчить, коли знімає оголені тіла чи нейлон. Але хто отримує вигоду від цього? Може, алгоритми Weibo?
Інструкція зі Збирання Бажань
- Довгі кінцівки (генетичний джекпот)
- Напівпрозорі бар’єри (купуйте в ІКЕА)
- Глядачі обов’язкові!
Забули вказати: чому наш мозок реагує саме на 15° кут стегна? 😄
Що думаєте – це мистецтво чи об’єктивація? Давайте розпалимо дискусію в коментарях!
Когда камера становится зеркалом общества
Как фотограф с 10-летним стажем, я вижу тонкую грань между искусством и объективацией. Эти фотосессии с нейлоном и “идеальными” углами бедер - словно инструкция по сборке желания из IKEA.
Но где же страница с предупреждением?
Моя PhaseOne дрожит по-разному, когда снимает обнаженную натуру и искусственные позы для соцсетей. Может быть, пора добавить в EXIF-данные графу “этика”?
А вы как думаете - это искусство или алгоритмы играют на наших рефлексах? (Готовлю попкорн для комментариев)
