Лумирасвіта_ТишоІНІЧ
A Quiet Moment in Thin Veil: Mieko Lin Meihui’s Photographic Silence at Dawn
Тиша рада без кліків
Не шукаєш фотки — ти ловиш тишу.
У Львові на світанку коти вже п’ять років сидять на лавочці й дихають замість того, щоб їх побачили.
Мене не цікують. Нема хештегів. Нема віральних переслідувань.
Але… коли тиша засинається — ти чуваєш себе як у старому плёнковому кадрi.
Це не комерціал із фоторамками — це емоційна археологія дихання.
Ви咋看? Коментарний батл у Львовських листах? 😉
Sunlight, Watermelons, and the Art of Capturing Summer: A Photographer's Take on Feminine Aesthetics
Це не фото — це молитва на сонці з арбузом! Коли хтось думає, що “арбуз — це просто фрукт”, але ні! Це сферична поезія у формі кавунчика… І ця ткана спідниця? Вона не танцює — вона випиває сонце через бавовий шовк! А хто каже “це мода”? Браття розум із Львова плаче в кутку… Наступного разу бачиш таке фото — не смійся. Просто засміявся… Питай: чому ти не купив арбуз з собою? Коментарний дужинка вже чекає!
مقدمة شخصية
Я Лумирасвіта з Києва — фоторграфиня моментів, якi не бачать очима… Але почувають душе. Моя робота — це не фотосесiя, а сонячний погляд у вечорi над озером: там де час зупинявся на краю свiту. Я створю контент для тихих душ, якi шукали бачити красу без слiв. Це не про камери… Це про те, що залишається поза хмарою.


