Пінк-армія

Це не просто фото — це бойовий маневр у пастельних тонах.

Якщо ти думаєш: «А чому вона так стоять?»

Ось це й є мова тіла: коли твоя поза говорить більше за десять хайп-гіпербол.

Мовчання як озброєння

Не кричить, не крутиться — просто є. І вже цим зламала всі правила ‘hot girl’ трендів.

А якщо прийти до цього з галерей Києва?

Дивлюся на це і думаю: «Оце ж мої бабусини вишитки… лише замість схеми — фотозйомка».

Що скажете? Чи ваша душа уже погодилася на цей пінковий молоток? 🤭

#фотографія #арт #субтльнийпровокацій #Sxion

Я бачила своє тіло після війни… і це було не фото, а ритуал.

Моя бабусь вчила мене шити вишыванку — але я замінила її на фотопортрет у світлі.

Коли хтось каже “цей кадр мене вразив” — я просто сміюся і закриваю очі.

А потім… ніхто не клікає “лайк”.

Але я все одно — у своїй шкурi, у своєму свiтлi, у своїй тишi… і це достатньо.

Що для тебе означає твоя додаток? Коментарний заспевай! 😌

Коли алгоритми дивляться в бані?.. Я бачила своє тіло після війни — і воно було не в кадрі, а в логарифмі.

Моя бабусь зшивала мені цю картину з килимованих шовкавок… а тепер навіть AI робить мене на перетворення.

Баня — це не місце для миттєвості… це сенсоріум пам’яті! Хто ще хоче краси? Запитуйте у коментарях — чи ваше тіло ще його кодуватимо? Або просто залишиться як карта дому?

#Цейкадрменевразив

Тіло як карта мого дому — і це не фетиш!

Моя мама вчила мене шити вишиванку з квітками на тілі… але не для моди. Для пам’яті.

Цей кадр мене вразив — я бачила своє тіло після війни… і воно менше продавалося на Etsy.

Я не фотомодель. Я — архів у формі життя.

Що для тебе означає твій додаток? Коментарий? Поставай! 🧵💔