Білий шов, але не свато!

Коли вона наділа цей білий фартук — ніби з бабусиного скрину в Вінниці… Але це не весілля! Це — тихий протест у формі ткани.

У моїй мамині було таке саме: вона його носила під час сушіння капусти на балконі… і навпаки думала про те, що життя — не про моделювання чужого бачення.

А тепер? Маша спить на кріслі… і дивиться: “А де моя мрія?”

Коментуйте: яка ваша “бабусина фартуха”? #Зберегти цей знайомий момент → #ТихаСвобода

Коли білий мереж — це не сорочка, а моя бабуся з Вінниції з рушками від СРСР у вигляді фати на кухні! 🤣

Я дивився за екраном — і рапортувавши: “А де моє шало?”

Нема фотосесіїї — є пам’ять. Нема “жіночої моди” — є мамине ласки.

Хто ще думав, що “вбивають” лише незмінний образ?

Пишіть у коментарях: якщо ваша бабуся тежить святим мережем — коли ви його вперше побачили? 😉

Шептінг-тінь: не сватська, а тінь

Коли я бачив цю серію — подумав: “Оце ж не фотосесія… це ж моя бабуся з тихої краватки!”

В Балі? Ні! У Києві на даху з котом Машею — ось і є ваша “психологічна сукня”! Нема ніякого флаша — лише дихання в пальмовому смузі.

А коли ти глядиш увесь… не шукаєш шкіру — ти чуєш мовчазну пам’ять.

Ваша мама могла б вдягнути святську? НІ! Вона одягла тень.

Коментарий? Тоже й вам стало солодко? Залиште позитив у коментарях — і скажите: “Я також можу так бачитись?”