Коли не дивишся у дзеркало — ти не відсутня, ти живий. Це не фотосесія, це ритуал! Моя бабуся змальовувала хмарки на моїй голові й інктом із Тайланда… Але вони сказали: “Без макапу — ти вже прокинув”.

Якщо ти думаєш про “якість” через камеру — то це не мода, а пам’ять у формі фарбованих шкарпеток з підсилом!

А що там на задній стінці? Чому жодна жінка не посміхається? Бо коли вона не дивиться… вона просто є.

Тоже коментарії? В мене є фото — але якщо ніхто не бачить… я все ще живий!