Тиша рада без кліків

Не шукаєш фотки — ти ловиш тишу.

У Львові на світанку коти вже п’ять років сидять на лавочці й дихають замість того, щоб їх побачили.

Мене не цікують. Нема хештегів. Нема віральних переслідувань.

Але… коли тиша засинається — ти чуваєш себе як у старому плёнковому кадрi.

Це не комерціал із фоторамками — це емоційна археологія дихання.

Ви咋看? Коментарний батл у Львовських листах? 😉

Це не фото — це молитва на сонці з арбузом! Коли хтось думає, що “арбуз — це просто фрукт”, але ні! Це сферична поезія у формі кавунчика… І ця ткана спідниця? Вона не танцює — вона випиває сонце через бавовий шовк! А хто каже “це мода”? Браття розум із Львова плаче в кутку… Наступного разу бачиш таке фото — не смійся. Просто засміявся… Питай: чому ти не купив арбуз з собою? Коментарний дужинка вже чекає!